Правила внутрішнього трудового розпорядку
опубліковано 26 жовтня 2019 року о 19:49

1.  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

  

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Правила внутрішнього трудового розпорядку мають на меті зміцнення трудової та виконавської дисципліни, правильну організацію праці, повне й раціональне використання робочого часу, підвищення якості й продуктивності праці.

Кожен має право на належні безпечні й здорові умови праці.

Районна державна адміністрація є державний орган, який відповідно до Конституції України здійснює виконавчу владу в районі.

Державна служба – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Закон України „Про державну службу” визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців.

   

ІІ. ОБМЕЖЕННЯ   ЩОДО   ПРИЙНЯТТЯ   НА   ДЕРЖАВНУ
СЛУЖБУ   ТА   ПРОХОДЖЕННЯ   ДЕРЖАВНОЇ   СЛУЖБИ

 Законами України „Про державну службу” та „Про боротьбу з корупцією” для державного службовця встановлені спеціальні обмеження щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби.

Відповідно до статті 12 Закону України „Про державну службу” не можуть бути обраними, або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які мають судимість. Статтею 16 цього Закону визначено, що державний службовець не може брати участь у страйках.

Статтею 2 Закону України „Про боротьбу з корупцією” державні службовці визначені суб’єктами корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією. Стаття 1 цього Закону визначає, що корупційними діяннями є:

а) незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв’язку з виконанням  таких функцій держави, матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості;

б) одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, кредитів або позичок, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням при цьому пільг чи переваг, не передбачених чинним законодавством.

Подарунок (винагорода) отриманий зазначеними особами за обставин, передбачених пунктом „а” частини другої цієї статті, у тому числі такий, що надійшов без їх відома, а також вартість незаконно одержаних послуг підлягають стягненню (відшкодуванню) в дохід держави.

Статтею 5 цього закону встановлено, що державний службовець не має права:

  • сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а так само в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;
  • займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому він працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики);
  • входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об’єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність;
  • відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.       

Державний службовець, який є посадовою особою, не має також права:

  • сприяти, використовуючи своє посадове становище, фізичним та юридичним особам у здійсненні ними зовнішньоекономічної, кредитно-банківської та іншої діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг, або інших переваг;
  • неправомірно втручатися, використовуючи своє службове становище, у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкодити виконанню ними своїх повноважень;
  • бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, діяльність якого він контролює;
  • надавати незаконні переваги фізичним та юридичним особам під час підготовки та прийняття нормативно-правових актів чи рішень.

Статтею 6 цього Закону встановлено, що в разі відкриття валютного рахунку в іноземному банку державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, зобов’язана у десятиденний строк письмово повідомити про це податкову службу із зазначенням номера рахунку і місцезнаходження іноземного банку.

Статтею 13 Закону України „Про державну службу” передбачено, що особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця третьої-сьомої категорій, подає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов’язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім’ї.

Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу державного службовця.

Перебування на державній службі обмежується граничним віком: 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. Досягнення граничного віку, якщо не продовжено в установленому порядку терміну перебування на державній службі, відмова від прийняття або порушення Присяги, неподання або подання неправдивих відомостей щодо доходів є підставою для беззастережного звільнення державного службовця з посади.

           

ІІІ.   ПОРЯДОК   ПРИЙНЯТТЯ   ТА  ЗВІЛЬНЕННЯ
ДЕРЖАВНИХ  СЛУЖБОВЦІВ   ТА   ІНШИХ   ПРАЦІВНИКІВ.

Згідно статті 15 Закону України „Про державну службу” прийняття на посади третьої – сьомої категорій державних службовців здійснюється на конкурсній основі, або поза конкурсом, якщо претендент являється державним службовцем і зарахований до кадрового резерву на цю посаду або пройшов успішно стажування.

Поза конкурсом також призначаються :

  • спеціалісти при переміщенні в межах одного державного органу на рівнозначну або нижчу посаду з дотриманням вимог законодавства про працю;
  • державні службовці які перебували на відповідних посадах у державних органах або виконавчих органах рад, у тому числі, що ліквідуються, до новостворених органів виконавчої влади або виконавчих органів рад;
  • випускники Української Академії державного управління при Президентові України та її філіалів у державні органи, які направляли їх на навчання.

Рішення про проведення конкурсу та його умови приймається головою райдержадміністрації або керівником самостійного управління райдержадміністрації. Інформація про конкурс на заміщення вакантних посад та умови конкурсу публікуються в пресі та поширюються через інші засоби масової інформації не пізніш як за місяць до проведення конкурсу і доводяться до відома працівників райдержадміністрації.

Учасникам конкурсу надається інформація щодо особливостей умов праці за відповідною посадою, вони завчасно повідомляються про час і місце проведення іспиту та ознайомлюються з переліком питань для перевірки знання законодавства з урахуванням специфіки функціональних повноважень райдержадміністрації та її структурних підрозділів.

Прийняття, переведення та звільнення з роботи оформляються розпорядженням голови райдержадміністрації або наказом начальника самостійного управління райдержадміністрації.

Укладаючи трудовий договір, адміністрація повинна вимагати від особи, яка влаштовується на роботу:

  • трудову книжку;
  • паспорт;
  • військовий квиток (у військовозобов’язаних);
  • документи про надані пільги.

У разі прийняття на роботу, що потребує спеціальних знань, адміністрація має право вимагати від працівника диплом або інший документ про закінчення вищого закладу освіти третього, четвертого або першого, другого рівня акредитації, декларацію про доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий стан, щодо себе та членів своєї сім’ї.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли розпорядження або наказ своєчасно не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

У разі прийняття на роботу, переведення на іншу роботу адміністрація зобов’язана роз’яснити працівникові його права та обов’язки й поінформувати під розписку про умови праці, ознайомити з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, посадовою інструкцією, особовою карткою обліку, надати працівникові робоче місце, провести з ним інструктаж із техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці й протипожежної охорони.

Відповідно до статті 18 Закону України „Про державну службу”, при прийнятті на державну службу може встановлюватися додаткова умова – випробування терміном до шести місяців. Це рішення голова райдержадміністрації або керівник самостійного управління райдержадміністрації може прийняти за наслідками конкурсу, стажування, просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву.  Умова про випробування повинна бути застережна в розпорядженні (наказі) про прийняття на роботу.

Якщо протягом терміну випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято (за висновком керівника підрозділу), голова районної державної адміністрації, керівник структурного підрозділу може видати розпорядження (наказ) про звільнення працівника з посади, на яку його прийнято з випробувальним терміном.

Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Голова районної державної адміністрації призначається на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України і набуває повноважень з моменту призначення.

Повноваження голови районної державної адміністрації припиняються Президентом України у разі:

  • порушення ним Конституції України і законів України;
  • втрати громадянства, виявлення факту подвійного громадянства;
  • визнання його судом недієздатним;
  • виїзду на проживання в іншу країну;
  • набрання законності сили обвинувальним вироком суду;
  • порушення вимог несумісності;
  • за власною ініціативою Президента України з підстав, передбачених Законом України „Про місцеві державні адміністрації” та законодавством про державну службу;
  • висловлення недовіри більшістю (дві третини) голосів від складу відповідної ради;
  • подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження голови районної державної адміністрації може бути припинене Президентом України у разі:

  • прийняття відставки голови обласної державної адміністрації;
  • подання Кабінетом Міністрів України з підстав, передбачених законодавством про державну службу;
  • висловлення недовіри простою більшістю голосів від складу відповідної ради.

У разі обрання нового Президента України голова районної державної адміністрації продовжує здійснювати свої повноваження до призначення в установленому порядку нового голови районної державної адміністрації.

Перший заступник, заступники голови, керівник апарату районної державної адміністрації призначаються на посади головою районної державної адміністрації за погодженням з відповідними заступниками голови обласної державної адміністрації.

Перший заступник та заступники голови райдержадміністрації заявляють про припинення своїх повноважень новопризначеному голові райдержадміністрації у день їх призначення.

Керівники управлінь, відділів та інших  структурних підрозділів районної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою районної державної адміністрації за погодженням з відповідними управліннями та структурними підрозділами обласної державної адміністрації, окрім керівників відділів, секторів апарату райдержадміністрації.

Трудовий договір може бути припинено тільки на підставах, передбачених чинним законодавством України. Працівник має право розірвати трудовий договір зі своєї ініціативи, письмово попередивши про це адміністрацію за два тижні. Після закінчення цього терміну працівник має право припинити роботу, а адміністрація не має права затримувати розрахунок і звільнення з роботи працівника й зобов’язана в день звільнення видати йому належно оформлену трудову книжку й провести з ним повний розрахунок. За домовленістю між працівником і адміністрацією трудовий договір може бути припинено до закінчення терміну попередження про звільнення.

Причина звільнення має бути зазначена в точній відповідності з формулюванням чинного трудового законодавства із посиланням на статтю (пункт) Кодексу законів про працю України.

Розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації не допускається без попередньої згоди профспілкового комітету, за винятком випадків передбачених чинним законодавством України. Днем звільнення вважається останній день роботи.

Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України державна служба припиняється у разі, коли державний службовець вчинив дії, передбачені статтями 1 і 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" та статті 30 Закону України "Про державну службу".

   

ІV.   ОСНОВНІ  ОБОВ’ЯЗКИ   РОБІТНИКІВ   І   СЛУЖБОВЦІВ

Згідно статті 10 Закону України „Про державну службу”, основними обов’язками державних службовців є:

  • додержання Конституції України та інших актів законодавства України;
  • забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції;
  • недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;
  • безпосереднє виконання покладених на них службових обов’язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;
  • збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов’язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню;
  • постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації;
  • сумлінне виконання своїх службових обов’язків, ініціатива і творчість в роботі.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов’язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконання – повідомити вищу за посадою особу.

До основних обов’язків всіх працівників належать:

  • чесна й сумлінна праця, дотримання дисципліни праці;
  • постійне вдосконалення організації своєї праці й підвищення професійної кваліфікації;
  • дотримання правил техніки безпеки, охорони праці й протипожежної безпеки;
  • утримання в чистоті й порядку свого робочого місця;
  • своєчасне та якісне виконання розпоряджень безпосереднього керівника.

   

V.   ОСНОВНІ   ОБОВ’ЯЗКИ   АДМІНІСТРАЦІЇ

Адміністрація   зобов’язана:

  • належним чином організовувати роботу працівників, щоб кожен із них працював за фахом і кваліфікацією і мав закріплене за ним робоче місце;
  • затвердити посадову інструкцію на кожну посаду за штатним розписом;
  • забезпечити здорові й безпечні умови праці;
  • постійно зміцнювати трудову і виконавську дисципліну;
  • поліпшувати умови праці, неухильно дотримуватися законодавства про працю;
  • постійно контролювати дотримання працівниками всіх вимог із техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної безпеки;
  • підвищувати роль морального стимулювання праці, заохочувати працівників;
  • забезпечувати систематичне підвищення кваліфікації працівників;
  • уважно ставитися до потреб і запитів працівників;
  • видавати заробітну плату кожного 1-го та 16-го числа поточного місяця; якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним або святковим днем, то заробітну плату виплачувати напередодні (стаття 115 КЗпП України).

В окремих випадках адміністрація діє разом або за погодженням із профспілковим комітетом.

   

VІ.   РОБОЧИЙ   ЧАС   І    ЧАС   ВІДПОЧИНКУ

Для працівників райдержадміністрації встановлюється п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями – субота й неділя.

Тривалість робочого часу працівників має не перевищувати 40 годин на тиждень.

Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину  (стаття 53 КЗпП України).

Адміністрація зобов’язана організувати облік виходу на роботу.

Робочий день в райдержадміністрації починається з 9 години за київським часом, закінчується – о 18 годині (у п’ятницю – о 15.45). Перерва на обід – з 13 години до 13.45 години.

Працівникам забороняється залишати робочі місця без дозволу безпосереднього керівника.

Працівник, який з’явився на роботі в нетверезому стані, адміністрацією до роботи не допускається і цей день вважається прогулом.

У робочий час забороняється відривати працівників від їхньої безпосередньої роботи, змушувати їх виконувати громадські обов’язки чи брати участь у різних заходах, не пов’язаних із виробничою діяльністю.

Згідно статті 20 Закону України „Про державну службу”, для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов’язані за розпорядженням голови райдержадміністрації з’являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства.

   

VІІ.   НАДАННЯ   ВІДПУСТОК

Черговість надання відпусток визначається затвердженим графіком за погодженням з профспілковим органом і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків враховуються інтереси адміністрації, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Графік відпусток складається на кожний календарний рік не пізніше ніж  1 січня поточного року й доводиться до відома всіх працівників.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи.

Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за  відпрацьований  робочий  рік,  який відлічується з дня укладення трудового договору.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290 „Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці” друкарці та оператору комп’ютерного набору встановлюється щомісячна оплачувана додаткова відпустка тривалістю 4 календарні дні.

Працівникам з ненормованим робочим днем встановлюється щорічна додаткова відпустка до 7 календарних днів. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюється колективним договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (п.2 ст.8 Закону України „Про відпустки”).

Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з основною щорічною відпусткою або окремо від неї.

Державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки  (ст. 35 Закону України „Про державну службу”).

Державним службовцям, які мають стаж  державної служби понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка   тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 календарні дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.

Додаткові оплачувані відпустки державним службовцям надаються одночасно із щорічною відпусткою згідно з установленим графіком або за згодою сторін окремо від неї (постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.1994 № 250).

Щорічна відпустка на прохання працівника може бути поділена на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менш 14 календарних днів.

У разі надання працівникам щорічної відпустки в календарних днях шляхом її поділу на частини відповідно до статті 79 Кодексу законів про працю України, з метою збереження загальної тривалості відпустки, передбаченої законодавством для тієї чи іншої категорії працівників, та кількості робочих днів, що припадають на період відпустки за умови її одноразового використання, працівникам надається щорічна відпустка частинами, кратними 7, за винятком її залишкової частини, або надається невикористана частина відпустки з дня тижня, що є наступним за днем закінчення попередньої використаної її частини.

В разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, під час його перебування у щорічній відпустці, щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена. 

Працівник в перший день після закінчення відпустки письмово повідомляє керівника про продовження відпустки, або перенесення частини невикористаної відпустки на інший строк.

Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику,   як   правило,   до   кінця   робочого   року,   але  не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

Згідно статті 12 Закону України „Про відпустки” відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог, передбачених законодавством .

Згідно статті 20 Закону України „Про державну службу” за рішенням голови райдержадміністрації або керівника самостійного управління  державні службовці можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається державному службовцю у будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році .

Графік відпусток голів районних державних адміністрацій затверджує голова обласної державної адміністрації.

Графік відпусток першого заступника, заступників голови, керівників та працівників відділів апарату та інших відділів і служб райдержадміністрації затверджується розпорядженням голови райдержадміністрації.

Графіки відпусток працівників самостійних управлінь затверджуються начальниками цих управлінь.

Відпустка   надається   на   підставі   заяви,   яка   подається за   12 днів   до   початку   відпустки.

Голова райдержадміністрації за письмовим погодженням з заступником голови облдержадміністрації видає розпорядження про свою відпустку.

Контроль за дотриманням графіків відпусток та підготовку проектів розпоряджень щодо надання відпусток здійснюють працівники з питань кадрової роботи.

   

VІІІ.   ЗАОХОЧЕННЯ   ЗА   УСПІХИ   В   РОБОТІ

За сумлінне виконання трудових обов’язків, тривалу й бездоганну роботу, зразкове виконання трудових обов’язків та за інші досягнення в роботі застосовуються такі види заохочення працівників:

  • оголошення подяки;
  • преміювання;
  • нагородження почесною грамотою.

За особливі трудові заслуги працівники представляються у вищі органи виконавчої влади до заохочення, до нагородження орденами, медалями, нагрудними знаками й до присвоєння почесних звань, а також звання найкращого працівника за даною професією.

   

ІХ.   СТЯГНЕННЯ   ЗА  ПОРУШЕННЯ   ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

За порушення трудової дисципліни або невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього службових обов’язків накладається дисциплінарне стягнення.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосоване лише одне з таких стягнень:

  • догана;
  • звільнення.

До державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

  • попередження про неповну службову відповідність;
  • затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Стягнення накладається адміністрацією безпосередньо за фактом проступку, але не пізніше ніж за один місяць із дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше ніж через шість місяців із дня вчинення проступку.

Під час накладання дисциплінарного стягнення мають ураховуватися тяжкість провини й заподіяна шкода, обставини, за яких учинено проступок, попередні робота й поведінка працівника.

Дисциплінарне стягнення оформляється  розпорядженням (наказом), з яким ознайомлюють працівника під розписку.

Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівник не мав нових дисциплінарних стягнень, то це дисциплінарне стягнення знімається.

Якщо працівник не допускав нових порушень трудової дисципліни й до того ж виявив сумлінність у роботі, то стягнення може бути зняте достроково.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заохочення до працівника не застосовуються.


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux