Звіт про стратегічну екологічну оцінку
опубліковано 12 травня 2021 року о 14:35

ЗВІТ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ НА 2021 РІК


ЗМІСТ

ВСТУП

3

І. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ НА 2021 рік



4

ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ


27

ІІІ. ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ


38

IV. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

39

V. ЙМОВІРНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ НА 2021 рік



43

VI. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ НА 2021 рік





49

VII. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ

51

VIII. ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ НА 2021 рік ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ





52

IX. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ

53



ВСТУП

На сучасному етапі розвитку суспільства все більшого значення у міжнародній, національній і регіональній політиці набуває концепція збалансованого (сталого) розвитку, спрямована на інтеграцію економічної, соціальної та екологічної складових розвитку. Поява цієї концепції пов’язана з необхідністю розв’язання екологічних проблем і врахування екологічних питань в процесах планування та прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку країн, регіонів і населених пунктів.

Стратегічна екологічна оцінка документів державного планування дає можливість зосередитися на всебічному аналізі можливого впливу планованої діяльності на довкілля та використовувати результати цього аналізу для запобігання або пом’якшення екологічних наслідків в процесі планування.

Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) – це новий інструмент реалізації екологічної політики, який базується на простому принципі: легше запобігти негативним для довкілля наслідкам діяльності на стадії планування, ніж виявляти та виправляти їх на стадії впровадження стратегічної ініціативи.

Метою СЕО є сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування.

В Україні створені передумови для імплементації процесу СЕО, пов’язані з розвитком стратегічного планування та національної практики застосування екологічної оцінки. З 12 жовтня 2018 року в Україні вступив в дію закон «Про стратегічну екологічну оцінку». Відповідно до ст. 2 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону з 1 січня 2020 року стратегічна екологічна оцінка повинна здійснюватися для програм економічного і соціального розвитку районів.

Поєднання зусиль, спрямованих на заохочення економічного зростання регіону із зусиллями, спрямованими на пом’якшення несприятливого впливу на довкілля, забезпечуватиме розвиток району, для якого є важливою якість життя нинішнього та прийдешніх поколінь.


І. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ НА 2021 рік

Метою Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новомосковського району на 2021 рік є створення умов для динамічного, збалансованого економічного зростання на основі поліпшення бізнес-клімату та інвестиційної привабливості району для стимулювання інноваційного розвитку району на основі смарт-спеціалізації, для збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, що у свою чергу сприятиме забезпеченню належного функціонування інженерно-транспортної і комунальної інфраструктури, поліпшенню екологічної ситуації, підвищенню доступності та якості широкого спектра соціальних послуг, забезпеченню гідних умов життя та зростанню добробуту населення району.

Досягнення головної мети здійснюватиметься шляхом реалізації пріоритетних цілей соціально-економічного розвитку району:

1.Посилення економічної конкурентоспроможності регіону.

2. Екологічна та енергетична безпека.

3. Інноваційний розвиток регіону на основі смарт-спеціалізації.

4. Забезпечення якісних умов життя.

5. Розвиток людського потенціалу

Для досягнення пріоритетних цілей визначені завдання та заходи, які розглядаються для кожної галузі (сфери) діяльності району (табл. 1.1.).


Таблиця 1.1.

 

Пріоритетні цілі, завдання та заходи Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новомосковського району на 2021 рік


Галузі (сфери) діяльності

Завдання та заходи

Посилення економічної конкурентоспроможності регіону

1.Регуляторна політика та розвиток підприємництва

1.1. сприяння розширенню мережі об’єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва;

1.2. забезпечення інформаційно-консультаційної, фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва;

1.3. сприяння підвищенню конкурентоспроможності продукції місцевих виробників та їх експортного потенціалу;

1.4. сприяння адаптації та стимулюванню підприємств до експорту продукції в країни ЄС в рамках дії Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС;

1.5. сприяння розвитку та підтримці нових видів діяльності малого і середнього підприємництва;

1.6. дерегуляція господарської діяльності, у тому числі шляхом запровадження спрощеного доступу до отримання адміністративних послуг;

1.7. залучення міжнародної донорської допомоги для підтримки та розвитку малого та середнього підприємництва;

1.8. залучення молоді до підприємницької діяльності, розвиток малого і середнього бізнесу в сільській місцевості;

1.9. участь суб’єктів господарювання та зацікавлених осіб у організаційно-освітніх заходах, спрямованих на підвищення фахового рівня, знань, навичок суб’єктів господарювання, щодо ведення бізнесу, поширення серед населення правових та економічних знань, необхідних для здійснення підприємницької діяльності.

2. Інвестиційна діяльність

2.1. прискорення модернізації та реконструкції діючого виробництва для запровадження новітніх технологій та інновацій; основним джерелом фінансування капіталовкладень залишатимуться власні кошти підприємств; основна частка капітальних інвестицій у розвиток основних фондів буде спрямована на розширення, реконструкцію, технічне та технологічне переоснащення діючих підприємств;

2.2. реалізація інвестиційних проєктів для підвищення рівня життя мешканців району:

2.2.1. за умови забезпечення коштами передбачається будівництво та реконструкція водопровідних мереж для поліпшення якості послуг водопостачання та забезпечення послугами централізованого водопостачання мешканців сільської місцевості;

2.2.2. продовження реалізації інвестиційних проєктів для створення комфортних умов проживання громадян, поліпшення матеріально-технічної бази закладів освіти, охорони здоров’я, культури та спорту для надання якісних послуг та створення належних умов для всебічного та повноцінного розвитку дітей.

2.3. поширення інформації щодо роботи регіональних інституцій, спрямованих на підтримку та супровід інвестора: ДП «Інвестиційно-інноваційний центр», комунальний заклад «Дніпропетровське регіональне інвестиційне агентство» Дніпропетровської обласної ради; роботи гарячої лінії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств, створеної при облдержадміністрації;

2.4. надання актуальної інформації облдержадміністрації щодо переліку інвестиційних проєктів для направлення їх до дипломатичних установ України за кордоном з метою пошуку потенційних ділових партнерів та інвесторів;

2.5. участь у бізнес-форумах, ділових зустрічах, семінарах, круглих столах з питань інвестиційної політики, у тому числі з підготовки інвестиційних проєктів за участю представників ділових кіл зарубіжних країн спільно з Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, Дніпропетровським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

3. Зовнішньоекономічна та виставково-конгресна діяльність

3.1. збільшення наявності продукції підприємств району на зовнішніх ринках шляхом: використання інструментів виставково-конгресної сфери для представлення витворів прикладних мистецтв та досягнень району у промисловості, сільському господарстві, туризмі; екологізації підприємств промисловості та агропромислового комплексу району;

забезпечення:

3.2. реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності, розвиток експортної діяльності;

3.3. зміна традиційних ринків збуту, просування продукції підприємств-виробників на нові перспективні ринки ЄС, Азії та Африки, інших країн світу;

3.4. свободи доступу суб’єктів господарювання до виставково-ярмаркової діяльності;

3.5. якісного представлення потенціалу району під час проведення регіональних, міжнародних та національних виставково-ярмаркових заходів;

3.6. стимулювання розвитку економіки району шляхом якісної та повноцінної презентації виробничих можливостей, агропромислового комплексу, туристичного потенціалу на регіональних, національних і міжнародних виставках та ярмарках;

3.7. координації діяльності органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у сфері виставково-ярмаркової діяльності;

3.8. поширення актуальної інформації щодо роботи ради з розвитку експорту при Дніпропетровській обласній державній адміністрації;

сприяння:

3.9. поширенню комерційних пропозицій підприємств через відділи з економічних питань дипломатичних представництв України за кордоном, спеціалізованих організацій та установ, а також відповідних пропозицій іноземних партнерів.

3.10. відзначенню в районі Дня Європи із залученням широкого кола осіб;

3.11. налагодженню прямих довгострокових відносин між вітчизняними і закордонними виробниками продукції (надавачами послуг) та їх споживачами;

3.12. організації участі підприємств району в найбільш знакових міжнародних та загальнодержавних заходах, серед них – Дніпровський економічний форум DEF’2021 у Дніпропетровській області.

4. Промисловий комплекс

4.1. зростання обсягів виробництва шляхом прискорення процесу модернізації та реконструкції діючого виробництва;

4.2. освоєння випуску продукції з високою часткою доданої вартості;

4.3. упровадження у виробництвах процесів імпортозаміщення з метою розширення попиту вітчизняних товарів на внутрішньому ринку держави, підвищення конкурентоспроможності виробництва промислових підприємств

4.4. запровадження енергозберігаючих технологій та системного заощадження паливно-енергетичних ресурсів.

5. Агропромисловий комплекс

Сприяти:

5.1. використанню сучасних технологій для збільшення обсягів  виробництва сільськогосподарської продукції за рахунок вирощування сучасних високопродуктивних сортів рослин, племінних тварин, енергоекономічної та потужної техніки;

5.2. підвищенню якості виробленої продукції та покращенню умов для реалізації сільськогосподарської продукції;

5.3. виробництву органічної продукції;

5.4. розширенню експортних можливостей шляхом вироблення широкого асортименту готової продукції та скороченню відсотка експорту сировини;

5.5. залученню коштів державної підтримки галузі агропромислового виробництва та освоєнню іноземних інвестицій;

5.6. проведенню відновлення, реконструкції, модернізації меліоративних об’єктів і систем, підвищувати ефективність використання меліоративних систем, застосувати системи зрошення для виробництва продукції рослинництва;

5.7. створенню сімейних фермерських господарств та розширенню мережі обслуговуючих кооперативів з надання сервісних послуг населенню стосовно питань заготівлі та реалізації продукції тваринництва.

6. Податково-бюджетна діяльність

6.1. сприяння стійкому економічному та соціальному розвитку району та об’єднаних територіальних громад;

6.2. підвищення рівня бюджетної самостійності місцевих бюджетів;

6.3. підвищення мотивації до нарощування дохідної бази місцевих бюджетів;

6.4. здійснення управління бюджетними коштами в межах встановлених бюджетних призначень із забезпеченням їх ефективного та раціонального використання;

6.5. застосування програмно-цільового методу бюджетування для усіх місцевих бюджетів;

6.6. удосконалення бюджетного планування та середньострокового бюджетного планування;

6.7. нарощування доходів державного та місцевих бюджетів відповідно до темпів зростання макроекономічних показників району;

6.8. забезпечення співпраці органів місцевого самоврядування та органів фіскальної служби за рахунок належної діяльності комісій органів місцевої влади з питань забезпечення своєчасності і повноти сплати податків і зборів, погашення заборгованості з виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат;

6.9. легалізація тіньового сектору економіки насамперед легалізація виплати заробітної плати та неформальної зайнятості;

6.10. мінімізація ризиків ухилення від сплати податків, недопущення зростання податкового боргу до місцевих бюджетів, встановлення об’єктивних критеріїв при наданні податкових пільг органами місцевого самоврядування в умовах розширення прав щодо самостійного прийняття ними рішень;

6.11. поліпшення співпраці органів місцевого самоврядування та органів податкової служби з виконаних планових показників дохідної частини місцевих бюджетів;

проведення роботи:

6.12. з суб’єктами господарювання, які мають значні валові доходи, але офіційно виплачують заробітну плату меншу або на рівні мінімальної заробітної плати;

6.13. з виявлення фізичних осіб, праця яких використовується суб’єктами господарювання без укладення трудових угод та без сплати податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів;

6.14. з недопущення виникнення прострочених кредиторської та дебіторської заборгованостей у бюджетній сфері.

7. Розвиток туристичної сфери

7.1. створення комфортного середовища для здійснення туристичної діяльності та для туристів безпосередньо;

7.2. формування механізму реалізації державно-приватного партнерства у сфері туризму та рекреації;

7.3. підвищення якості та конкурентоспроможності туристичного продукту;

7.4. раціональне використання туристично-рекреаційного потенціалу району;

7.5. активізація та удосконалення маркетингового та рекламно-інформаційного забезпечення туристичних можливостей району на регіональному, державному та міжнародному рівнях;

7.6. системне навчання та підготовка кваліфікованих спеціалістів у сфері туристичної індустрії та гостинності;

7.7. розвиток розгалуженої мережі організацій та установ, що надають екскурсійні, культурно-розважальні, оздоровчі та інші послуги;

7.8. сприяння реалізації інвестиційних проєктів, спрямованих на розвиток сфери туризму.

Екологічна та енергетична безпека

1.Паливно-енергетичний комплекс та енергозбереження

1.1. введення в експлуатацію об’єктів альтернативної енергетики;

1.2. підвищення рівня енергоефективності будівель бюджетних установ;

1.3. забезпечення енергетичної безпеки регіону за рахунок підвищення енергоефективності економіки та розвитку відновлюваної енергетики.

2. Охорона навколишнього природного середовища

2.1. реконструкція каналізаційних очисних споруд і мереж для підвищення надійності роботи систем життєзабезпечення в населених пунктах району;

2.2. здійснення протипаводкових заходів та ліквідація наслідків підтоплення в населених пунктах району, регулювання водного режиму та розчищення русел річок;

2.3. проєктування, будівництво, реконструкція полігонів, заводів, станцій, комплексів для складування, оброблення, сортування, утилізації та захоронення твердих побутових відходів;

2.4. упровадження заходів з озеленення з метою поліпшення санітарно-гігієнічного стану населених пунктів;

2.5. формування та збереження екомережі, збільшення площі природно-заповідного фонду району;

2.6. реконструкція інженерної інфраструктури зрошувальних систем (у тому числі модернізація, будівництво та капітальний ремонт мереж зрошувальних систем);

2.7. захист, відновлення лісових ресурсів, збільшення запасів рибних та тваринних ресурсів;

2.8. удосконалення системи екологічного моніторингу (розширення площі моніторингових досліджень стану навколишнього природного середовища із застосуванням сучасних технічних засобів та інформаційних систем);

2.9. зниження викидів, скидів забруднюючих речовин, обсягів утворення промислових відходів шляхом упровадження ресурсозбережних і безвідходних технологій в усіх сферах господарської діяльності, технологічне переоснащення й поступове виведення з експлуатації застарілих технологічних циклів.

3. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій

3.1. створення матеріальних резервів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Забезпечення якісних умов життя

1. Надання адміністративних послуг

1.1. стандартизація та вдосконалення нормативно-правового регулювання сфери надання адміністративних послуг;

1.2. розбудова та підтримка мережі Центрів надання адміністративних послуг району (далі – ЦНАП);

1.3. процеси цифрової трансформації та електронні сервіси у сфері надання адміністративних послуг;

1.4. навчальна та інформаційна підтримка, популяризація ЦНАП та поширення успішних практик у сфері надання адміністративних послуг;

1.5. сприяння запровадженню на місцевому рівні нових стандартизованих порядків і моделей надання адміністративних послуг, у тому числі комплексних послуг та послуг “одним пакетом” за життєвими обставинами і бізнес-ситуаціями, зокрема і в електронному форматі;

1.6. забезпечення загального методичного супроводу діяльності ЦНАП шляхом розробки та поширення методичних рекомендацій, шаблонних зразків документів та єдиних порядків реалізації повноважень адміністраторів ЦНАП, в тому числі в електронному форматі;

1.7. відкриття нових сучасних ЦНАП в об’єднаних територіальних громадах з розвинутою мережею територіальних підрозділів та віддалених робочих місць адміністраторів;

1.8. розширення спектру найзапитуваніших серед населення послуг у ЦНАП, у тому числі з питань оформлення й видачі біометричних паспортних документів, державної реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів та видачі (обміну) посвідчень водія, державної реєстрації актів цивільного стану, соціальних та пенсійних послуг тощо;

1.9. забезпечення належних умов для перебування та обслуговування в ЦНАП осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Запровадження спеціалізованих технічних рішень для якісного обслуговування осіб з інвалідністю в таких центрах;  

1.10. організація процесу надання суб’єктам звернень електронних послуг                    (у тому числі комплексних послуг та послуг «одним пакетом» за життєвими обставинами і бізнес-ситуаціями) інформаційно-телекомунікаційними засобами  регіональних інформаційних та інших систем, зокрема Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;

1.11. участь співробітників ЦНАП у спеціалізованих навчальних програмах щодо правил надання першої домедичної допомоги громадянам у критичних ситуаціях, ефективної мотивації персоналу ЦНАП, формування корпоративної культури в організації та управління змінами, організації командної роботи, публічних комунікацій, створення позитивного іміджу ЦНАП, вільного володіння державною мовою тощо; 

1.12. практична реалізація фірмового стилю й ключових атрибутів єдиної мережі ЦНАП Дніпропетровської області.

2. Зайнятість населення та ринок праці

2.1. підвищення конкурентоспроможності на ринку праці осіб віком старше 45 років шляхом отримання ваучера для проходження перепідготовки або підвищення кваліфікації;

2.2. організація професійного навчання безробітних, зокрема на замовлення роботодавців з подальшим працевлаштуванням;

сприяння:

2.3. розширенню сфери застосування праці та стимулювання заінтересованості роботодавців у створенні нових робочих місць;

2.4. підвищенню професійного рівня та конкурентоспроможності економічно активного населення;

2.5. зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці.

3. Доходи населення та заробітна плата

3.1. забезпечення контролю за своєчасною і не нижчою за визначений державою мінімальний розмір оплатою праці;

3.2. легалізація заробітної плати шляхом активної інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення і роботодавців щодо негативних наслідків виплати тіньової заробітної плати;

3.3. дотримання умов колективних договорів, регіональної та галузевих угод у частині оплати праці, недопущення необґрунтованого зменшення заробітної плати;

3.4. недопущення заборгованості з виплати заробітної плати за рахунок посилення ефективності роботи обласної, місцевих та районних комісій з питань погашення заборгованості із заробітної плати, забезпечення податкових та інших бюджетних надходжень, страхових внесків до Пенсійного фонду України та запобігання випадкам неплатоспроможності.

4. Пенсійне забезпечення та соціальне страхування

забезпечення:

4.1. перерахунків пенсій відповідно до підвищених соціальних стандартів для осіб, які втратили працездатність, згідно з законом України про державний бюджет на відповідний рік;

4.2. постійного контролю за дотриманням пенсійного законодавства, цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України;

4.3. у повному обсязі поточного надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду України та фінансування витрат на виплату пенсій і допомоги;

4.4. спільної роботи з органами державної виконавчої служби щодо погашення заборгованості до Пенсійного фонду України;

4.5. проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в засобах масової інформації, на сайтах управлінь та інших місцях загального доступу.

5. Соціальний захист населення

забезпечення:

5.1. своєчасності нарахування та проведення виплати допомоги сім’ям з дітьми, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, малозабезпеченим сім’ям, а також контролю за призначенням та виплатою пенсій громадянам у порядку і розмірах, визначених законодавством;

5.2. надання соціальних послуг одиноким непрацездатним громадянам, інвалідам, малозабезпеченим верствам населення;

5.3. своєчасності нарахування та проведення виплати компенсацій та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у порядку і розмірах, визначених законодавством;

5.4. своєчасне забезпечення санаторно-курортним лікуванням пільгових категорій громадян;

5.5. надання матеріальної допомоги найбільш вразливим верствам населення на підставі рішень відповідних комісій з питань надання допомоги окремим категоріям населення, створених місцевими органами виконавчої влади;

5.6. громадським організаціям інвалідів та ветеранів фінансової допомоги на проведення організаційних заходів відповідно до статутної діяльності;

5.7. забезпечення своєчасності нарахування та проведення виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;

5.8. проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи для внутрішньо переміщених осіб стосовно змін законодавства, що стосується забезпечення їх прав і свобод.

6. Розвиток житлово-комунального господарства

6.1. продовження модернізації житлового фонду;

6.2. забезпечення населення якісною питною водою та продовження роботи з підключення населених пунктів до централізованого водозабезпечення;

6.3. впровадження енергозбережних заходів на підприємствах водопостачання району;

6.4. капітальний та поточний ремонт об’єктів житлового господарства району;

6.5. благоустрій та реалізація інфраструктурних проєктів у населених пунктах;

6.6. стимулювання об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів (позичальники) до впровадження енергоефективних технологій шляхом відшкодування суми відсоткових ставок за рахунок обласного бюджету.

7. Розвиток інфраструктури району, благоустрій території

7.1. будівництво водопроводів для забезпечення якісною питною водою всіх без винятку населених пунктів району, ремонт та розширення мережі існуючих водопроводів;

7.2. проведення ремонтів комунальних доріг та вулиць району, у першу чергу сільських населених пунктів;

7.3. забезпечення зовнішнім освітленням вулиць усіх сільських населених пунктів;

7.4. будівництво, реконструкція та ремонти об’єктів соціальної інфраструктури.

8. Транспорт, транспортна інфраструктура, зв'язок та електронне урядування

8.1. якісних послуг з перевезення пасажирів і вантажів та забезпечення високого рівня безпеки руху потягів;

8.2. інноваційне оновлення матеріально-технічної бази та рухомого складу усіх видів транспорту;

8.3. підвищення ефективності державного регулювання та контролю за діяльністю автомобільного транспорту;

8.4. забезпечення безперешкодного доступу до громадського транспорту осіб з обмеженими фізичними можливостями;

8.5. подальший розвиток IP-технологій, розвиток мережі швидкісного Інтернету (особливо у сільській місцевості).

8.6. упровадження технологій е-урядування в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування району, розвиток інтегрованої платформи інтернет-порталів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

9. Розвиток інформаційного простору

9.1. продовження інформаційно-роз’яснювальної роботи про військово-політичну ситуацію в країні та заходи безпеки щодо попередження терористичної загрози;

9.2. висвітлення призовних кампаній та заохочення до служби у контрактній армії, патріотичне виховання молоді;

9.3. удосконалення інформування населення про роботу органів влади стосовно надання соціальної та психологічної допомоги учасникам АТО/ООС та вимушеним переселенцям із зони проведення ООС;

9.4. удосконалення інформування населення щодо процесів децентралізації та інших реформ;

9.5. сприяння інформуванню громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України;

9.6. інформування населення про переведення адмінпослуг в
режим онлайн та роботи системи електронних державних закупівель „ProZorro”;

9.7. здійснення інформаційно-роз’яснювальної роботи стосовно енергозбереження, запровадження енергозберігаючих технологій, використання альтернативних видів палива, стимулювання широкого спектру енергоефективних заходів у житлових будівлях тощо;

9.8. інформування населення щодо профілактики захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19,  спричинену коронавірусом SARS-CoV-2;

9.9. інформування населення щодо реалізації проєкту “Велике будівництво”;

9.10. сприяння реалізації державної інформаційної політики щодо інформування населення через розміщення актуальної інформації на сайті райдержадміністрації, сайтах органів місцевого самоврядування, в друкованих засобах масової інформації, а також через розміщення сюжетів відповідної тематики на зовнішніх рекламних носіях району.

Розвиток людського потенціалу

1. Демографічно-ресурсний розвиток

1.1. проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи стосовно права на забезпечення санаторно-курортними путівками громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветеранів війни, інвалідів, учасників АТО;

1.2. забезпечення санаторно-курортним лікуванням пільгових категорій громадян;

1.3. проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи стосовно прав на види державних допомог, які гарантує держава для осіб (та членам їх сімей), що перебувають в офіційно зареєстрованому шлюбі;

1.4. проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи стосовно права на окремі види державної допомоги сім’ям, в яких народилися діти;

1.5. проведення підтримки багатодітних сімей шляхом надання пільг на житлово-комунальні послуги;

забезпечення виплат:

1.6. одноразової винагороди жінкам, які відзначені почесним званням України «Мати-героїня»;

1.7. компенсацій та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

1.8. допомоги при народженні дитини;

1.9. допомоги дітям, які перебувають під опікою чи піклуванням;

1.10. допомоги при усиновленні дитини.

2. Освіта

2.1. забезпечення доступу дітей з особливими освітніми потребами до закладів освіти;

2.2. розширення гуртків на базі закладів позашкільної освіти;

2.3. здійснення стовідсоткового підвезення учасників освітнього процесу у сільській місцевості до місця навчання і роботи та у зворотному напрямку;

2.4. забезпечення підручниками і посібниками учнів закладів загальної середньої освіти, які надходитимуть з державного бюджету;

2.5. оновлення навчально-комп’ютерних комплексів, оскільки всі заклади загальної середньої освіти денної форми навчання використовують їх в освітньому процесі та підключені до мережі Інтернет;

2.6. створення нових місць у функціонуючих закладах дошкільної освіти та дошкільних відділень у закладах загальної середньої освіти, що забезпечить рівний доступ дітей до якісної дошкільної освіти в районі.

3. Охорона здоров`я

3.1. інформованість пацієнтів з артеріальною гіпертензією та залучення їх до участі у лікуванні і моніторингу факторів ризику, у тому числі шляхом продуктивної діяльності шкіл здоров’я для пацієнтів з неінфекційними захворюваннями;

3.2. внесення змін до спроможних мереж надання первинної медичної допомоги за рахунок розвитку мережі амбулаторій з метою задоволення запитів населення на послуги первинної медичної допомоги відповідної якості, повноти здійснення скринінгових досліджень на первинному рівні надання медичної допомоги;

3.3. забезпечення моніторингу за станом виявлення серцево-судинних захворювань, лікування хворих відповідно до чинних стандартів та використання сучасних медичних технологій у лікуванні хворих на гострий інфаркт міокарда та гострий мозковий інсульт;

3.4. оснащення збудованих та дооснащення існуючих амбулаторій центрів первинної медико-санітарної допомоги відповідно до табеля оснащення;

3.5. підвищення якості надання медичної допомоги шляхом використання нових клінічних протоколів (клінічних маршрутів пацієнтів) для надання медичної допомоги при різних нозологічних формах захворювань у закладах охорони здоров’я області;

3.6. підготовка та перепідготовка спеціалістів, проведення тренінгів для медичних працівників усіх рівнів;

3.7. дооснащення відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги відповідно до табеля оснащення;

3.8. упровадження в діяльність закладів охорони здоров’я новітніх методик лікування, використання сучасної лікувально-діагностичної апаратури.

4. Підтримка сім’ї, дітей та молоді

4.1. підвищення зацікавленості молоді в здобутті освіти;

4.2. заохочення молоді до досягнень у різних сферах суспільного життя, у професійній діяльності, до активної участі у розбудові регіону, поліпшення рівня навчальної та виховної роботи;

4.3. створення гарантованих соціально-економічних, політичних та інших необхідних стартових умов для соціалізації молоді;

4.4. координація зусиль державних органів, партій, організацій, об’єднань, рухів, соціальних інститутів щодо забезпечення умов для розвитку і                   самореалізації молоді;

4.5. соціальний захист груп молоді, неспроможних самостійно розв’язувати власні проблеми або хоча б полегшити своє життя.

4.6. участь у міжнародній науково-практичної конференції «Інновації та реформи молодіжної політики у Дніпропетровській області» та ІІІ Всеукраїнської акції, спрямованої на утвердження національно-патріотичної свідомості дітей та молоді, «Патріотичні екскурсії по Україні»;

4.7. проведення профілактичної, інформаційно-просвітницької роботи серед молоді у напрямах: профілактика наркоманії, ВІЛ-інфекції, СНІДу, алкоголізму, тютюнопаління із залученням молодіжних громадських організацій та волонтерів;

4.8. надання підтримки молодим громадянам у працевлаштуванні та реалізації підприємницьких ініціатив;

4.9. підвищення престижу сім’ї, посилення орієнтацій на шлюб та відповідальне батьківство.

5. Захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

5.1. своєчасне виявлення та облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, надання у визначений законодавством строк таким дітям статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

5.2. усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; влаштування дітей під опіку (піклування), до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу.

5.3 влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до форми, наближеної до сімейної, а саме – до малих групових будинків;

5.4. організація заходів до Дня захисту дітей, Дня усиновлення з метою підтримки та розвитку національного усиновлення, сімейних форм виховання.

6. Культура

6.1. проведення основних культурно-мистецьких заходів та взаємозбагачення національних культур;

6.2. відзначення державних свят, ювілейних та пам’ятних дат;

6.3. популяризація елементів національної культурної спадщини ЮНЕСКО: Петриківського розпису та козацьких пісень;

6.4. участь у виставці Петриківського розпису та майстер класах з Петриківського розпису;

6.5. підтримка та популяризація традиційних народних промислів і мистецьких творчих доробків;

6.6. якісному функціонуванню закладів культури сприятиме: інвентаризація об’єктів культурної спадщини; проведення капітальних ремонтів у закладах культури; придбання сучасних музичних інструментів та звукової апаратури, створення нових сучасних костюмів для творчих колективів закладів культури; впровадження електронного реєстру музейних експонатів за різноманітними напрямами: предметів мистецтва, історичних артефактів, родинних реліквій та інформаційної бази за напрямами музейної та науково-дослідної роботи;

6.7. поповнення бібліотечних фондів бібліотек та оновлення комп’ютерної техніки для користувачів бібліотечними послугами;

6.8. розвиток бібліотечної справи буде направлений на переведення бібліотечних фондів в електронний вид, запровадження нових комп’ютерних інформаційних технологій та проведення в бібліотеках різноманітних пізнавальних, комунікаційних, інформативних та інших заходів задля заохочування населення району у власному, особистому культурному розвитку;

6.9. для збереження національно-культурної спадщини продовжуватиметься інвентаризація та моніторинг пам’яток культури, архітектури, археології, історії та монументального мистецтва, паспортизація об’єктів культурної спадщини, підготовка облікової документації пам’яток у рамках підготовки Державного реєстру нерухомих пам’яток України;

6.10. участь у обласних фестивалях, конкурсах, різних тематичних заходах з метою збереження традицій українського народу, розвитку культур національних меншин, підтримки народних колективів та ансамблів.

7. Фізичне виховання та спорт

7.1. виконання плану заходів щодо реалізації в районі Національної стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація на 2021 рік»,  затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 17.09.2020               № Р-646/0/3-20;

7.2. участь у щорічному оцінюванні фізичної підготовленості населення згідно з наказом Міністерства молоді та спорту України від 04.10.2018 № 4607 «Про затвердження тестів і нормативів для осіб, щорічне оцінювання фізичної підготовленості яких проводиться на добровільних засадах, Інструкції про організацію його проведення та форми Звіту про результати його проведення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.10.2018 №1207/32659;

7.3. залучення широких верств населення до систематичних занять фізичною культурою та масовим спортом;

7.4. популяризація здорового способу життя та фізичної реабілітації;

7.5. збільшення кількості населення, яке займається всіма видами фізкультурно-оздоровчої та спортивної направленості;

7.6. максимальна реалізація здібностей обдарованої молоді, у тому числі й молоді з обмеженими фізичними можливостями, у дитячо-юнацькому, резервному спорті, спорті вищих досягнень та виховання її у дусі олімпізму;

7.7. проведення районних спортивно-масових змагань і забезпечення підготовки та гідного виступу спортсменів району на регіональних, державних і міжнародних змаганнях з олімпійських та неолімпійських видів спорту;

7.8. поліпшення розвитку спортивної інфраструктури району;

7.9. забезпечення діяльності фізкультурно-спортивного товариства «Колос», районних дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Інноваційний розвиток району на основі смарт-спеціалізації

1. Науково-технічна та інноваційна діяльність

1.1. участь в обласних інтерактивних заходах, присвячених популяризації науки;

1.2. сприяння впровадженню науково-технічних розробок у промисловість;

1.3. надання інформації для наповнення бази даних стосовно потенційних виконавців інноваційних проектів.


Програма соціально-економічного та культурного розвитку Новомосковського району на 2021 рік (далі – Програма) є документом державного планування місцевого рівня.

Програмою окреслені цілі, основні завдання та заходи економічного, соціального та культурного розвитку району на короткостроковий період з урахуванням загальнодержавних реформ.

Основою Програми являється людиноцентричний підхід, оскільки розвиток людського капіталу є підґрунтям зростання регіональної економіки та зміцнення конкурентних позицій регіону як в країні, так і світу.

Зв’язок з іншими документами державного планування:

Державна стратегія регіонального розвитку на 2021 – 2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 695;

Державна програма стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020 – 2022 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 534;

Прогноз економічного і соціального розвитку України на
2021 – 2023 роки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 29.07.2020 № 671;

Стратегія регіонального розвитку Дніпропетровської області
на період до 2027 року, затвердженої рішенням Дніпропетровської обласної ради від 07.08.2020 №  624-24/VIІ;

План реалізації Стратегії регіонального розвитку Дніпропетровської області на період до 2027 року на 2021 – 2023 роки, затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради від 07.08.2020 № 624-24/VIІ.


ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ


Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року. До його складу увійшли: Новомосковська та Перещепинська міські, Личківська, Піщанська, Чернеччинська сільські, Черкаська, Губиниська, Магдалинівська селищні територіальні громади.

Новомосковський район – один з економічно розвинених районів Дніпропетровської області, який характеризується вигідним географічним положенням, багатими природними ресурсами, потужним промисловим потенціалом, розвинутим сільськогосподарським виробництвом, високим рівнем розвитку транспорту і зв’язку.

Промисловість Новомосковського району на теренах області представляють середні та малі підприємства, що відносяться до переробної промисловості: виробництво харчових продуктів, напоїв, одягу, продуктів нафтоперероблення, хімічної продукції, пластмасових виробів, металургійне виробництво, машинобудування, виробництво та розподіл води, постачання газу та пари, каналізаційних послуг (ПрАТ «Новомосковський завод мін води», ТОВ «Інбел», ТОВ «Агрофірма Орільська», ТОВ «Віста», ПМП «Алеко»,             ТОВ «Компанія Європродукт», ТОВ «Дніпровський пивзавод №2»,                    ТОВ «Новомосковська трикотажна фабрика», ТОВ «Алекспром»,                  ТОВ «Антрацит», ТОВ «СД Енергопласт», ТОВ «Віста бренд компани»,               ТОВ НВП з ІІ «Укртрубоізол», ТОВ «Хвиля титану», ТОВ «Орі-трейд»,                 ТОВ «Дуко-Техник», ТОВ «Дак-Енергетика», ТОВ «Рунател Еко»,                       КП «Райводоканал» Новомосковського району, ТОВ «Агро-Овен», відокремлений підрозділ ТОВ «Віват В», КП «Магдалинівський маслозавод», Магдалинівське управління по експлуатації газового господарства                       ПАТ «Дніпропетровськгаз», КП «Комунальник» та КП «Магдалинівське водопровідно-каналізаційне господарство», АТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод», ТОВ «Новомосковський посуд», ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат», ТОВ «Південтранс-будкомплект», ТОВ «Мендєлєєв Лаб»,            ТОВ «Дніпро-контакт», КП «Новомосковськтеплоенерго», КП «Новомосковськ водоканал»). Ними виготовляються води натуральні мінеральні газовані та негазовані, напої безалкогольні, пиво солодове, кондитерські вироби, панчішно-шкарпеткові трикотажні вироби, інші трикотажні вироби, продукти первинної переробки нафти, фарби та лаки, посуд столовий, труби великого та малого діаметрів, засоби мастильні, готові корми, кормові добавки для тварин, обладнання промислове для перероблення м’яса або птиці, продукти хімічні, вироби пластмасові, феросплави, також постачається та розподіляється вода.

Стан довкілля району формується під значним антропогенним впливом суб'єктів господарювання. Значний рівень розвитку промисловості призводить до значного техногенного навантаження на довкілля району, що спричиняє забруднення повітряного та водного басейнів, земельних ресурсів, негативно впливає на здоров’я населення, флору та фауну.

Атмосферне повітря

 

Викиди шкідливих речовин в атмосферу у 2020 році становили 1302,3 т, що на 1790,4 т (57,9 %) менше, ніж у 2019 році.

У складі викинутих забруднюючих речовин діоксиду сірки у 2020 році становлять 1,8 т, що на 10,7 або 85,6 % менше, ніж у 2019 році та діоксиду азоту у 2020 році – 190,7 т, що на 458,1 т або 70,6 % менше, ніж у 2019 році.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по Новомосковському району протягом 2018-2019 років наведена в таблиці 2.1.


Таблиця 2.1.


Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по Новомосковському району в цілому та в розрізі* протягом 2018-2019 років


Населені пункти

Обсяги викидів, т

Збільшення (+)/зменшення (-) викидів у 2019 р. проти 2018 р., т

Обсяги викидів у 2019 р. до 2018 р., %

2018 рік

2019 рік

Новомосковський район

1682,772

3092,7

+1409,928

183,8

в т.ч.





м. Новомосковськ

137,572

203,0

+65,428

147,5

Новомосковський район

1370,986

1136,1

-234,886

82,9

Магдалинівський район

174,214

1753,6

+1579,386

1006,7

*відповідно до адміністративно-територіального устрою, який діяв до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів"




Таблиця 2.2.


Обсяг викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря за видами по Новомосковському району району в цілому та в розрізі* 

протягом 2018-2019 років


Населені пункти

2018 рік

2019 рік

Обсяги викидів діоксиду сірки у 2019 р. до 2018 р., %

Обсяги викидів діоксиду азоту у 2019 р. до 2018 р., %

Діоксид сірки, т

Діоксид азоту, т

Діоксид сірки, т

Діоксид азоту, т

Новомосковський район

10,5

294,8

12,5

648,8

119,1

у 2,2 рази більше

в т.ч.







м. Новомосковськ

0,9

29,8

0,9

22,9

100,0

76,8

Новомосковський район

9,6

21,7

11,1

439,1

115,6

у 20 разів більше

Магдалинівський район

0,0

243,3

0,5

186,8

-

76,8

*відповідно до адміністративно-територіального устрою, який діяв до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів"

Водні ресурси


Територією Новомосковського району протікають річки Самара та Оріль, що є притоками р. Дніпро; р. Татарка, р. Вільнянка, р. Підпільна, р. Вовча,             р. Бик, р. Тернівка, що є притоками р. Самара; р. Чаплинка, р. Кільчень,                   р. Заплавка та ін.

Головною річкою гідрографічної мережі району є р. Самара та р. Оріль.

Загалом гідрографічна мережа р. Самара представлена притоками, найбільші з яких р. Вовча (323 км), р. Бик (101 км), р. Тернівка (80 км).

На даний час р. Оріль впадає до р. Дніпро за 450 км від його гирла, що на 41 км нижче старого річища. На ділянці від села Придніпрянське (колишнє Радянське) до села Могилева річка змінила свою течію. Заплавою Орелі проходить траса каналу Дніпро — Донбас, збудованого в 19701981 роках. Гідроспоруди змінили річище — тепер його довжина становить 370 км. У нижній течії (від смт Обухівка) судноплавна. У заплаві річки розташоване озеро за назвою Гряковий Лиман.

Густота річкової мережі на території Новомосковського району неоднакова. Найбільш густа річкова мережа на території Новомосковської територіальної громади, Піщанської сільської об`єднаної територіальної громади, Перещепинської міської об`єднаної територіальної громади, Чернеччинської сільської об`єднаної територіальної громади.


Таблиця 2.3.


Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод

(за даними Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології)


Назва водного об`єкта

Кількість контрольних створів, у яких здійснювались вимірювання, од.

Відібрано та проаналізо-вано проб води, од.

Кількість показників, од.

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.

усього

у т.ч. з перевище-нням ГДК

р. Самара

2

2

8

33

магній – 5

хлориди – 8

сульфати – 8

мінералізація – 8

натрій – 8

кальцій – 6

БСК5 – 2

азот амонійний – 8

азот нітритний – 8

хром шестивалентний – 8

феноли – 8

мідь – 3

цинк – 7

манган – 8


Таблиця 2.4.


Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод

(за даними Державної екологічної інспекції 

у Дніпропетровській області)


Назва водного об`єкта

Кількість контрольних створів, у яких здійснювались вимірювання, од.

Відібрано та проаналізо-вано проб води, од.

Кількість показників, од.

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.

усього

у т.ч. з перевище-нням ГДК

р. Самара

8

8

8

19 – pH, розчинений кисень, БСК5,ХСК, завислі речовини, сухий залишок, хлориди, сульфати, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, залізо загальне, мідь, цинк, марганець, нафтопродукти, АПАР, алюміній

5 – ХСК,

6 – БСК5,

4 – завислі речовини,

8 – сухий залишок,

6 – СІ,

6 – SO4,

6 –  нафтопродукти


Новомосковський район є зоною з найбільш високою водозбагаченістю горизонтів тяжіють до долин рр. Самара, Орелі, Вовчої.

Всі ділянки родовищ підземних вод з затвердженими запасами, які знаходяться в експлуатації та велика кількість підземних вод, що відбираються, приходиться на Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн, до складу якого входить Новомосковський район.


Таблиця 2.5.


Забезпеченість Новомосковського району Дніпропетровської області підземними водами станом на 01.01.2020*

 

Назва району

Займана площа, тис. км2

Потреба у воді на ГПВ на 2000р., тис. м3/добу

Прогнозні запаси підземні води, тис. м3/добу

Кількість затверджених/апробованих запасів підземної води, тис. м3/добу

Сумарний водовідбір з мінералізацією до 1,5 г/дм3, тис. м3/добу

Середній модуль прогнозних запасів підземної води, тис. м3/добу/км2

Середній модуль експлуатації підземної води з мінералізацією до 1,5 г/дм3, м3/добу/км2

Забезпеченість прогнозними запасами потреб в підземній воді на 2000р., %

ДКЗ, ТКЗ

НТС


Магдалинівський

2

52,3

61

20

9,5

2,97

35,9

1,2

117

Новомосковський

2

147,6

22,5

75,74

9

2,4

11,2

1,2

15,2

*відповідно до адміністративно-територіального устрою, який діяв до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів"




Земельні ресурси та грунти


Площа Новомосковського району становить 348,0 тис. га, основну частину якого займають сільськогосподарські угіддя  та складають 285,0 тис. га (або 81,9% площі району), землі лісогосподарського призначення – 13,2 тис. га, землі іншого призначення – 20,1 тис. га.

Основний фонд грунтового покриття Новомосковського району складають чорноземи звичайні різної глибини гумусового шару та механічного складу від легкосуглинкових до легкоглиністих. В районі найбільша питома вага припадає сільськогосподарським угіддям, що свідчить про високий рівень сільськогосподарського освоєння земель.


Таблиця 2.6.


Лісовий фонд району в розрізі земель цільового призначення та категорій земель (станом на 01.01.2020)

 

Постійні лісокористувачі, власники лісів, інші землекористувачі, у користуванні яких є лісові ділянки, землі запасу

Загальна площа, тис. га

Лісові землі, тис. га

вкриті лісовою рослинністю

не вкриті лісовою рослинністю

Усього лісових земель

усього

із них лісові культури

незімкнуті лісові культури

зруби

галявини, біополяни

Лісові дороги, проліки, розриви

  • Землі лісогосподарського призначення

ДП «Новомосковський лісгосп»

13,2

9,4

6,0

0,5

0,0

0,6

0,1

10,6

  • Землі іншого користування

ДП «Новомосковський військовий лісгосп»

20,1

11,5

3,9

0,2

1,5

0,7

0,4

14,7


Таблиця 2.7.


Нелісові землі, землі лісогосподарського призначення 

(станом на 01.01.2020)


Постійні лісокористувачі, власники лісів

Рілля

Сінокоси

Пасовища

Піски

Болота

Води

Яри, схили, кар`єри

Інші нелісові землі

Загальна площа нелісових земель, тис. га

ДП «Новомосковський лісгосп»

24

85

4

-

1356

832

-

247

2548

ДП «Новомосковський військовий лісгосп»

6

95

38

58

1055

156

-

3999

5407

До деградованих земель відносяться земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин та земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами грунтами. До малопродуктивних земель відносяться сільськогосподарські угіддя, грунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно не ефективним.

У результаті виконаних попередніх робіт на території Новомосковського району виділяється 43 зсуви, площею 1,955 км2.


Біологічне та ландшафтне різноманіття, природно-заповідний фонд та національна екологічна мережа


На території Новомосковського району розвинені різноманітні типи байрачних лісів, балкові ландшафти з осередками ендемічної степової флори та фауни. У межах району є реліктовий Самарський бір – унікальне природне утворення, якому немає рівних у світі. У долинах степових річок і балках на поверхню виходять кристалічні породи, на яких формуються своєрідні біогеоценози. У долинах малих річок формуються багаті біологічним різноманіттям заплавно-борові та водно-болотні комплекси.

З метою розширення площі територій природоохоронного призначення, поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття у 2017 році рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 № 176-8/VII затверджено Проект схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області.

Усі елементи екомережі утворюють єдине ціле, об’єднують ділянки природних ландшафтів у територіальну цілісну систему. З огляду на функції, площу, видовий склад рослинного та тваринного світу в національній екологічній мережі виділяються елементи міжнародного, загальнодержавного та місцевого значення.

На сучасному етапі розвитку господарювання в межах Новомосковського району спостерігається посилення впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі (див. табл. 2.8) та стан біорізноманіття.




Таблиця 2.8.


Складові структурних елементів екологічної мережі


Категорії об`єктів ПЗФ

Об`єкти ПЗФ

Загальнодержавного значення

Місцевого значення

разом

Кількість, од.

площа, га

Кількість, од.

 

площа, га

Кількість, од.

 

площа, га

Усього

У тому числі надано в постійне користування

Усього

У тому числі надано в постійне користування

Усього

У тому числі надано в постійне користування

Природні заповідники

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Біосферні заповідники

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Національні природні парки

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Регіональні ландшафтні парки

-

-

-

1

2800,7

Х

1

2800,7

Х

Заказники, усього

4

9243,0

Х

11

4064,62

Х

15

13195,62

Х

у тому числі:

ландшафтні

3

9118,0

Х

6

3271,12

Х

9

12277,12

Х

лісові

-

-

-

-

-

-

-

-

-

ботанічні

1

125,0

Х

1

32,0

Х

2

157,0

Х

загальнозоологічні

-

-

-

1

287,0

Х

1

287,0

Х

орнітологічні

-

-

-

1

144,0

Х

1

144,0

Х

ентомологічні

-

-

-

2

330,5

Х

2

330,5

Х

іхтіологічні

-

-

-

-

-

-

-

-

-

гідрологічні

-

-

-

-

-

-

-

-

-

загальногеологічні

-

-

-

-

-

-

-

-

-

палеонтологічні

-

-

-

-

-

-

-

-

-

карстово-спелеологічні

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Пам`ятки природи, усього

-

-

-

20

70,0

Х

20

70,0

Х

у тому числі:

комплексні

-

-

-

-

-

-

-

-

-

ботанічні

-

-

-

19

69,5

Х

19

69,5

Х

зоологічні

-

-

-

-

-

-

-

-

-

гідроологічні

-

-

-

-

-

-

-

-

-

геологічні

-

-

-

1

0,5

Х

1

0,5

Х

Заповідні урочища

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Ботанічні сади

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Дендрологічні парки

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Зоологічні парки

-

-

-

-

-

-

-

-

-

РАЗОМ

4

9243,0

-

32

6935,32

-

36

16178,32

-




 
 

Відходи


Протягом 2019 року на підприємствах району утворено 51,8 тис. тонн відходів, близько 5 % з них утилізовано.

Детальніша інформація стосовно відходів наведена у таблиці 2.9.


Таблиця 2.9.


Динаміка основних показників поводження з відходами 

І-ІV класів небезпеки (т)


№ з/п

Показники

2018 рік

2019 рік

1.

Загальний обсяг відходів, накопичених протягом експлуатації, у місцях видалення відходів

46709,1

47508,5

2.

Утворено відходів

42274,2

51826,3

3.

Утилізовано

1694,7

2568,4

4.

Спалено

34,7

-

5.

Видалено у спеціально відведені місця чи об`єкти

-

-


Демографічна ситуація та стан здоров`я населення


За статистичними даними, чисельність наявного населення Новомосковського району на 1 грудня 2020 року, за оцінкою, складала 173754 особи. Упродовж січня-грудня 2020 року вона скоротилася на 1060 осіб. Зміна чисельності жителів району відбулася за рахунок міграційного приросту на 304 особи та природного скорочення на 1364 особи (народилося 1359 осіб, померло 2919 осіб). Рівень смертності населення у 2020 році склав 16,8 осіб на 1000 жителів (проти 14,3 у 2019 році), що майже у 2,2 рази перевищує показник народжуваності – 7,8 осіб на 1000 жителів.


ІІІ. ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ 

НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ


Район з значним рівнем техногенного навантаження та накопиченими впродовж десятиріч екологічними проблемами, частину з яких можна віднести до категорії загальнодержавних, вимагає проведення ефективної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та прийняття виважених рішень. Негативна спадщина «радянської ідеології», притримування вже у незалежній державі концепції економічного зростання без наслідків для навколишнього середовища та надмірна централізація влади не сприяли покращенню ситуації.

Основними екологічними проблемами району на сьогодні залишаються:

– забруднення атмосферного повітря викидами від промислових підприємств та автотранспорту;

– забруднення водних об’єктів скидами із зворотними водами промислових підприємств та підприємств житлово-комунального господарства;

– утилізація відходів металургійної, енергетичної, переробної та інших галузей промисловості, а також поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки;

– порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок району та забруднення підземних водоносних горизонтів;

 – підтоплення земель та населених пунктів району, поширення екзогенних геологічних процесів;

– охорона, використання та відтворення дикої фауни і флори, проблеми природно-заповідного фонду.

У таких складних умовах навіть незначне поліпшення екологічного стану можна вважати, у деякій мірі, перемогою. 2017 рік започаткував тенденцію до зменшення техногенного навантаження на стан довкілля в районі, 2018 та 2019 роки – її продовжили. Це переломний етап на шляху до певних позитивних зрушень. Завдання на майбутнє – побудувати зелену економіку в районі саме на межі співставлення інтересів економіки та екології.


IV. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ


Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (№ 1264-ХІІ від 26.06.91) визначено правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Засади екологічної політики України визначені Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» (№ 2697-УШ від 28.02.2019). Закон передбачає інтегрування екологічних вимог під час розроблення і затвердження документів державного планування, галузевого (секторального), регіонального та місцевого розвитку.

Відповідно до Указу Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» (№ 722/2019) має бути забезпечено дотримання Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року.

Основними міжнародними правовими документами щодо СЕО є Протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо), ратифікований Верховною Радою України(№ 562-УШ від 01.07.2015), та Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. В Україні проведення СЕО регламентується Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» (№ 2354-УШ від 20.03.2018).

Юридичні засади поводження з водними ресурсами визначаються Водним кодексом України (№ 214/95-ВР від 06.06.95) та іншими законодавчими актами, що були розроблені для забезпечення збереження, збалансованого й науково обґрунтованого використання та відновлення водних ресурсів, захисту водних ресурсів від забруднення, зараження й виснаження, запобігання та пом’якшення негативного впливу, покращення екологічного стану водних об’єктів і захисту прав водокористувачів.

Найголовнішими питаннями у сфері водопостачання та водовідведення є дозвіл на забір води із джерел водопостачання (дозвіл на спеціальне водокористування) і дозвіл на скидання очищених та неочищених стічних вод у навколишнє середовище. З 04.06.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру щодо спеціального водокористування» від 07.02.2017 № 1830-VIII, яким внесено зміни до Водного кодексу України в частині процедури отримання дозволів на спеціальне водокористування.

Основне чинне екологічне законодавство та норми у сфері користування водними ресурсами:

постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування»;

постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується»;

Державні санітарні норми та правила «Питна вода. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»;

наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами»;

постанова Кабінету Міністрів України «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів».

Правове й інституційне регулювання та ключові екологічні вимоги у сфері охорони атмосферного повітря визначаються в Законі України «Про охорону атмосферного повітря» (2707-XII від 16.10.92). Основне чинне законодавство та норми у сфері захисту атмосферного повітря:

постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок розроблення і затвердження нормативів граничнодопустимого рівня впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел забруднення на стан атмосферного повітря»;

постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами»;

постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря»;

посібник з інвентаризації джерел викидів в атмосферне повітря; максимальні допустимі концентрації та «можливі рівні безпечного ефекту» для забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для заселених територій.

Правові засади у сфері поводження з відходами забезпечуються Законом України «Про відходи» (№ 187/98-ВР від 05.03.1998) та іншими законодавчими актами, що були розроблені для регулювання діяльності з метою уникнення чи мінімізації утворення відходів, зберігання й поводження з ними, запобігання та зменшення негативних наслідків для довкілля і здоров’я людини від утворення, зберігання та поводження з відходами. Повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері поводження з відходами визначаються статтею 20 закону «Про відходи».

В Україні сформовано інвестиційне законодавство, в якому, зокрема, значна увага приділяється необхідності дотримання екологічних норм в процесі інвестиційної діяльності. Так, Законом України «Про інвестиційну діяльність» (№ 1560-ХІІ від 18.09.1991) встановлюється заборона інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України (ст. 4). У разі порушення екологічних, санітарно-гігієнічних та архітектурних норм державний орган може прийняти рішення про зупинення або припинення інвестиційної діяльності (ст. 21). Крім цього, в ст. 8 зазначається, що інвестор зобов'язаний одержати висновок з оцінки впливу на довкілля у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» (№ 2059- УШ від 23.05.2017).

Нормативно-правова база проведення СЕО в Україні

Основними міжнародними правовими документами щодо СЕО є Протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо), ратифікований Верховною Радою України (від 01.07.2015 №562-УШ), та Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» ухвалений Верховною Радою України 20 березня 2018 року. У ньому СЕО визначається у процедурному аспекті: СЕО – це процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу СЕО, складання звіту про СЕО, проведення громадського обговорення та консультацій, врахування у документі державного планування звіту про СЕО, результатів громадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження документа державного планування.

Засади екологічної політики України визначені Законом України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» (схвалено Верховною Радою України 28 січня 2019 року). У цьому законі СЕО виступає одним із основних інструментів реалізації державної екологічної політики, який дасть змогу запобігти негативному впливу на навколишнє природне середовище та встановити відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

У 2012 році Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України (від 17.12.2012 № 659) затверджено Базовий план адаптації екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу (Базовий план апроксимації). Зокрема, відповідно до цього плану потрібно привести нормативно-правову базу України у відповідність до вимог «Директиви 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів та програм на навколишнє середовище».


  • ЙМОВІРНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ НА 2021 рік


Атмосферне повітря. Однією з екологічних проблем району є забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих речовин від промислових підприємств і автотранспорту. Програма орієнтована на розв’язання цієї проблеми і не передбачає створення нових підприємств із значними обсягами викидів. Водночас, існуючими підприємствами району плануються заходи, спрямовані на модернізацію виробництва, впровадження ресурсозберігаючих технологій тощо. Зменшенню викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел може сприяти поліпшення стану дорожньо-транспортної інфраструктури.

Водні ресурси. Програма не передбачає створення підприємств, діяльність яких призведе до збільшення обсягів скидів забруднених вод у поверхневі води. Водночас, за умови відновлення промислового виробництва району з їх подальшим стабільним розвитком ймовірно може призвести до збільшення обсягів скидів у поверхневі води та до збільшення навантаження на каналізаційні системи і погіршення якості очисних споруд. Програмою передбачається реалізація заходів з будівництва та реконструкції очисних споруд, мереж каналізації та споруд для збирання вод поверхневого стоку.

Відходи. Район характеризується значним рівнем утворення і особливо накопичення промислових і побутових відходів. Динаміка утворення, перероблення та накопичення відходів у Новомосковському районі свідчить про те, що кількість утворених відходів у 2019 році порівняно з 2018 роком збільшилась на 10,9 %, у 2019 році порівняно з 2018 роком на 52,9 % більше утворених відходів утилізовано, а кількість накопичених відходів невпинно зростає. Ймовірно кількість накопичених відходів зростатиме й надалі.

Земельні ресурси. Внаслідок реалізації Програми не передбачається будь-якого посилення вітрової або водної ерозії ґрунтів, змін у топографії або в характеристиках рельєфу, поява таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози.

БіорізноманіттяУ Програмі не передбачається реалізація завдань, які можуть призвести до негативного впливу на існуючі об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ).

Рекреаційні зони та культурна спадщинаВпровадження Програми може мати як позитивний, так і негативний вплив на рекреаційні зони залежно від того, наскільки будуть дотримані природоохоронні вимоги. Разом з тим, реалізація цього завдання має сприяти покращенню здоров’я населення. Впровадження Програми не має призводити до негативного впливу на наявні об’єкти історико-культурної спадщини.

Населення та інфраструктура. Програма не передбачає появу нових ризиків для здоров’я населення району.

Екологічне управління, моніторинг та іншеПрограма спрямована на збереження природних ресурсів і не передбачає послаблення правових і економічних механізмів контролю в галузі екологічної безпеки.

Реалізація має сприяти створенню системи екологічного контролю та моніторингу ефективності досягнення екологічних цілей. Ймовірність того, що реалізація Програми призведе до таких можливих впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля, є незначною.

Новомосковський район – один з економічно розвинених районів Дніпропетровської області, який характеризується вигідним географічним положенням, багатими природними ресурсами, потужним промисловим потенціалом, розвинутим сільськогосподарським виробництвом, високим рівнем розвитку транспорту і зв’язку. Проте нинішня структура економіки району не є запорукою прискореного розвитку району на наступний період і гарантією стабільного покращення якості життя мешканців району на середньострокову перспективу.

Використовуючи статистичні матеріали дослідження соціально- економічного стану району сформовано SWOT-матрицю, яка дозволяє виявити взаємозв’язки між «внутрішніми» (сильні та слабкі сторони) та «зовнішніми» (можливості та загрози) факторами, що мають стратегічне значення для Новомосковського району. Саме ці взаємозв’язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики й ризики, які є основою для стратегічного вибору - формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку району на довгострокову перспективу і реалізація якої розпочнеться у 2021 році.





Фактори, що характеризують внутрішній стан Новомосковського району

Сильні сторони

Слабкі сторони

  • Промисловий потенціал

1.1.

Наявність природних ресурсів в районі (високоякісна мінеральна вода, газове родовище)

1.1.

Висока ресурсо- та енергоємність виробництва

1.2.

Металургійна промисловість – АТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» (виробництво прокату);

Виробництво залізобетонних виробів із важкого бетону ­ ТОВ «Новомосковський завод ЗБВ»;

Переробна промисловість – ТОВ «Новомосковська трикотажна фабрика» (виробництво одягу), ПрАТ «Новомосковський завод мінводи» (виробництво напоїв);

Машинобудування – ТОВ «Дуко-технік» (машини та устаткування для виготовлення харчових продуктів і напоїв);

Сільське господарство – ТОВ «Агро-Овен» (виробництво продуктів: свинина, яловичина, м`ясо бройлерів, картопля)

1.2.

Техногенне забруднення атмосферного повітря, грунтів і грунтових вод.

Значна зношеність інженерної інфраструктури.

Зниження родючості грунтів.

Зниження попиту на металопродукцію на міжнародних ринках.

  • Транспортна інфраструктура

2.

Транспортна інфраструктура широко розвинена. Район забезпечений різними видами транспорту: залізничним, автомобільним, трубопровідним



2.1.

Широко розвинена мережа залізничного транспорту.

Район перетинають залізниця Дніпро-Красноград та міжнародні автомагістралі (Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, Знам’янка-Луганськ-Ізварине, Харків-Красноград-Перещепине, Москва-Сімферополь, Москва-Львів, Москва-Миколаїв, Дніпро-Барнаул, Дніпро-Саратов)

2.1.

Річка Самара майже не використовується для вантажних та пасажирських перевезень.

Басейни річок Оріль, Кільчень, Чаплинка, Заплавка замалі для таких перевезень

2.2.

Через Новомосковський район проходять автошляхи: міжнародні – М04, М18, М29; територіальні – 6 автошляхів



2.2.

Низька якість дорожнього покриття на автошляхах

  • Сільське господарство

3.1.

Сприятливі погодно-кліматичні умови для розвитку сільського господарства (значний якісний потенціал грунтів, в тому числі грунтів чорноземного типу), розгалужена система водопостачання дозволяють вести інтенсивне сільське господарство

3.1.

Відставання показників темпу росту в районі у порівнянні з регіональними показниками у окремі роки

3.2.

Розвинуте сільськогосподарське підприємництво, в Новомосковському районі налічується 730 сільськогосподарських суб`єктів господарювання

3.2.

Основою сільськогосподарського виробництва району є рослинництво (площа сільськогосподарських угідь району складає 285,0 тис. га (або 79% площі району), що має меншу додану вартість ніж тваринництво та чітко виражену сезонність.



3.3.

Вимирання сіл (в районі постійно збільшується кількість сіл, в яких кількість мешканців скорочується).

  • Енергетика

4.1.

Наявність досвіду використання альтернативних джерел  енергії

4.1.

Недостатня мотивація населення до переходу на індивідуальне опалення пов`язана зі складністю проходження дозвльних процедур у газових службах

  • Екологія

5.1.

Охорона і раціональне використання джерел водопостачання

5.1.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в районі становить 1135,3 т

5.2.

Поліпшення санітарного стану річок району, захист їх від замулення продуктами ерозії грунтів, охорони від забруднення пестицидами і біогенними речовинами

5.2.

У аварійному стані перебувають каналізаційні очисні споруди. На сьогодні понад 40% населення району не мають можливості вживати воду гарантованої якості



5.3.

Значне накопичення твердих побутових відходів. Складна ситуація з утилізації, вивезення та знешкодження таких відходів



5.4.

В районі відсутні сміттєпереробні заводи

  • Наука та освіта

6.1.

Доступність освіти для дітей з особливими освітніми потребами до закладів освіти

6.1.

Зменшення загальної кількості споживачів освітніх послуг усіх рівнів (дошкільна, загальна середня), передусім через дію факторів скорочення населення

6.2.

Доступність шкільної освіти для дітей, які проживають у сільській місцевості та потребують підвезення до місця навчання

6.2.

Зниження якісних показників освіти всіх рівнів, суттєва диверсифікація показників якості освіти між територіальними рівнями: „сільська громада – місто – обласний центр”

6.3.

Забезпечення підручниками і посібниками учнів закладів загальної середньої освіти, що надходять з державного бюджету




  • Демографічна ситуація

7.1.

Міграційний приріст населення має позитивну динаміку

7.1.

Низький показник народжуваності. Зміна чисельності жителів району відбулася за рахунок природного скорочення

7.2.

Економічно активне населення Новомосковського району знаходиться у віці 21-60 років

7.2.

Достатньо високий рівень дитячої смертності



7.3.

Приховане безробіття. На обліку Новомосковського міськрайонного центру зайнятості перебувають не всі безробітні громадяни.

  • Охорона здоров`я

8.1.

Розгалужена система закладів охорони здоров`я

8.1.

Недостатнє фінансування медичної галузі в цілому



8.2.

Високий рівень захворюваності та смертності (зокрема, на цукровий діабет, сердцево-судинні захворювання та захворювання органів дихання)

  • Культура, фізична культура та спорт. туризм

9.1.

Розгалужена мережа культурних та спортивних закладів

9.1.

Слабке технічне оснащення закладів культури

9.2.

Наявність передумов для розвитку туризму (с. Орлівщина та с. Піщанка визнані туристичними): водні ресурси, вдале географічне розташування

9.2.

Обмеженість музейних приміщень, в тому числі виставкових

9.3.

Наявність пам`ятків культури

9.3.

Сфера туризму мало розвинута, для неї характерні занедбалість об`єктів туристичної спадщини, відсутність інвестицій у розвиток туризму в цілому, низький розвиток внутрішнього туризму

9.4.

Популяризація здорового способу життя та фізичної реабілітації



  • Адміністративно-управлінські послуги

10.1.

Розвиток у системі надання адміністративних послуг

10.1.

Діяльність центру надання адміністративних послуг не завжди відповідає належному якісному рівню через брак кваліфікованих кадрів та технічних проблем

10.2.

Новомосковський район 100 % охоплений об`єднаними територіальними громадами



  • Соціальна та громадська активність

11.1.

Активний патріотизм більшості населення

11.1.

Більшість сільського населення інертна, недостатня активність громад

  • Розвиток е-урядування та е-демократії

12.1.

Мобільний 3G, 4G інтернет є доступним у всіх населених пунктах району

12.1.

Нерівномірний розвиток по об`єднаних територіальних громадах інформаційно-комунікаційної інфраструктури, е-документообігу, е-демократії

12.2.

Базові елементи е-урядування та е-демократії впроваджені в об`єднаних територіальних громадах





Впливові фактори зовнішнього оточення Новомосковського району

Можливості зовнішнього оточення

Загрози зовнішнього оточення

  • Економічний розвиток

1.1.

Державна підтримка розвитку малого та середнього бізнесу

1.1.

Стримують розвиток промислового виробництва: зниження платоспроможності на внутрішньому ринку, високі тарифи на енергоресурси та залізничні перевезення, високі відсоткові ставки на кредитні ресурси, несвоєчасне повернення податку на додану вартість та інші

1.2.

Пріоритетний на державному рівні розвиток наукомістких галузей економіки, упровадження передових світових технологій. Державна підтримка створення промислових і наукових технопарків

1.2.

Неефективна галузева структура залучення іноземних інвестицій, де частка високотехнологічних та наукоємних виробництв мінімальна, неоптимальна географічна структура надходження інвестиційних ресурсів призводять до високої залежності від незначного числа зарубіжних країн-інвесторів та поглиблення проблем у соціально-економічному розвитку району та регіону в цілому

1.3.

Виконання державної програми з будівництва та ремонту автодоріг

1.3.

Зниження попиту на металопродукцію на міжнароднихринках. Підвищення конкуренції на світових ринках

1.4.

Зростання світового попиту на продукти харчування

1.4.

Обмеження країн Євросоюзу на ввезення з України продукції сільгосп-виробництва

1.5.

Створення реального ринку землі в Україні

1.5.

Зростання світових цін на енергоносії

1.6.

Розвиток туристичної галузі в Україні

1.6.

Негативні зміни природнокліматичних умов, що можуть призвести до зниження сільськогосподарського виробництва

  • Політичний розвиток

2.1.

Стабілізація політичного стану в Україні

2.1.

Політична нестабільність у країні

2.2.

Припинення збройного конфлікту на сході України

2.2.

Затягування або „замороження” конфлікту на сході України.  Дніпропетровська область межує з Донецькою областю, де проходить ООС

2.3.

Розвиток е-урядування та едемократії

2.3.

Скорочення державних національних програмі з підтримки розвитку регіонів, що є наслідком недостатнього фінансування районів

  • Розвиток соціальної сфери

3.1.

Логічне завершення реформи охорони здоров’я з урахуванням усього спектра проблем населення, чутливості гендерних, вікових та соціально-економічних потреб громад

3.1.

Скорочення частки працездатного населення, як наслідок – збільшення соціального і фінансового навантаження на одного працюючого

3.2.

Формування бренда„здоров’я” людини та активізація суспільного руху за здорове життя. Державна підтримка розвитку фізкультури та спорту

3.2.

Несприйняття населенням результатів пенсійної реформи, реформ охорони здоров’я, освіти тощо

3.3.

Підвищення соціальних стандартів якості життя

3.3.

Дефіцит Пенсійного фонду України через старіння населення та відтік молоді за кордон

3.4.

Поліпшення пенсійного забезпечення громадян, розвиток державних та недержавних пенсійних фондів, установ та інше



  • Екологія

4.1.

Широке впровадження в Україні європейських технологій поводження з промисловими та побутовими відходами

4.1.

Подальший екстенсивний розвиток  металургійної галузі

4.2.

Підтримка на державному розвитку зеленої енергетики

4.2.

Відсутність на державному рівні стратегії поводження з промисловими та побутовими відходами

  • Наука і освіта

5.1.

Логічне завершення реформи науково-освітньої галузі

5.1.

Недостатня увага на державному рівні до формування престижності роботи у сфері освіти (дошкільній, початковій, середній, професійній та вищій школі)

5.2.

Підвищення інтересу іноземних інвесторів до прикладних галузей науки

5.2.

Відтік талановитої молоді за кордон

5.3.

Розвиток мережі середніх закладів освіти

5.3.

Низький рівень практичної значимості та затребуваності результатів наукової діяльності, їх інтегрованості у територіальну соціальногосподарську систему


VI.ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

 

Для запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новомосковського району на 2021 рік передбачається реалізація заходів наведених у таблиці.


Складова довкілля

Заходи Програми для зменшення негативних наслідків

Атмосферне повітря

Зниження викидів, скидів забруднюючих речовин, обсягів утворення промислових відходів шляхом упровадження ресурсозбережних і безвідходних технологій в усіх сферах господарської діяльності, технологічне переоснащення й поступове виведення з експлуатації застарілих технологічних циклів

Водні ресурси

З метою захисту прилеглих територій від забруднення та підтоплення підприємствами виконуються заходи, спрямовані на поліпшення якості стічних вод, зменшення скиду забруднюючих речовин, розширення хвостового господарства та систем оборотного водопостачання, заміну водопровідних мереж.

За рахунок коштів обласного та місцевих бюджетів плануються виконання наступних заходів:

з розчищення та регулювання русел річок і водойм, відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок і водойм;

з ліквідації наслідків підтоплення на забудованих територіях, у першу чергу тих, що потребують термінового захисту;

з реконструкції інженерної інфраструктури зрошувальних систем (у тому числі капітальний ремонт мереж зрошуваних систем);

з реконструкції, ремонту систем зливної каналізації з оснащенням локальних систем очистки стоків тощо.

Відходи

За рахунок коштів обласного бюджету плануються виконання заходу з придбання сучасної спецтехніки для виконання робіт із санітарного очищення та благоустрою населених пунктів

Земельні ресурси

Проведення відновлення, реконструкції, модернізації меліоративних об`єктів і систем, підвищення ефективності використання меліоративних систем, застосування системи зрошення для виробництва продукції рослинництва

Біорізноманіття

Підтримка та збереження фауни та флори на заповідних територіях

Розширення площі моніторингових досліджень стану навколишнього природного середовища із застосуванням сучасних технічних засобів та інформаційних систем

Формування та збереження екомережі, збільшення площі природно-заповідного фонду району


У в вищенаведені таблиці описано загальні рекомендації щодо усунення негативних наслідків, детальні заходи повинні розглядатися в кожному конкретному випадку під час реалізації конкретних заходів і проектів, а також в процесі надання екологічних дозволів.

З метою покращення стану здоров’я шляхом підвищення доступності, якості та ефективності медичного обслуговування (з урахуванням потреб усіх груп населення та термінових викликів сьогодення, насамперед, спричинених пандемією СОУГО-19) основними завданнями та заходами Програми є:

інформованість пацієнтів з артеріальною гіпертензією та залучення їх до участі у лікуванні і моніторингу факторів ризику, у тому числі шляхом продуктивної діяльності шкіл здоров’я для пацієнтів з неінфекційними захворюваннями;

внесення змін до спроможних мереж надання первинної медичної допомоги за рахунок розвитку мережі амбулаторій з метою задоволення запитів населення на послуги первинної медичної допомоги відповідної якості, повноти здійснення скринінгових досліджень на первинному рівні надання медичної допомоги;

забезпечення моніторингу за станом виявлення серцево-судинних захворювань, лікування хворих відповідно до чинних стандартів та використання сучасних медичних технологій у лікуванні хворих на гострий інфаркт міокарда та гострий мозковий інсульт;

оснащення дооснащення існуючих амбулаторій центрів первинної медико-санітарної допомоги відповідно до табеля оснащення;

підвищення якості надання медичної допомоги шляхом використання нових клінічних протоколів (клінічних маршрутів пацієнтів) для надання медичної допомоги при різних нозологічних формах захворювань у закладах охорони здоров’я району;

підготовка та перепідготовка спеціалістів, проведення тренінгів для медичних працівників усіх рівнів;

дооснащення відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги відповідно до табеля оснащення;

упровадження в діяльність закладів охорони здоров’я новітніх методик лікування, використання сучасної лікувально-діагностичної апаратури.

 

VIІ.ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ

 

Програма соціально-економічного та культурного розвитку Новомосковського району на 2021 рік визначає пріоритетні цілі соціально-економічного та культурного розвитку району:

1.Посилення економічної конкурентоспроможності регіону.

2. Екологічна та енергетична безпека.

3. Інноваційний розвиток регіону на основі смарт-спеціалізації.

4. Забезпечення якісних умов життя.

5. Розвиток людського потенціалу

Заходи Програми, спрямовані на досягнення цих пріоритетів, пов’язані між собою балансом економічної, соціальної та екологічної складових.

Оцінка ймовірних наслідків для довкілля від реалізації Програми вказує на те, що реалізація Програми позитивно вплине на стан атмосферного повітря, водних об’єктів, ситуацію з відходами, земельні ресурси, біорізноманіття, рекреаційні зони та культурну спадщину. Це означає, що Програма спрямована на екологічно збалансований та інноваційний сценарій розвитку і не потребує розгляду альтернатив.

Виконання запланованих заходів з охорони довкілля та здоров’я населення має спиратися на використання сильних сторін регіону, максимальне використання зовнішніх можливостей, врахування слабких сторін та мінімізації зовнішніх загроз.


VIІІ. ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

 

СЕО не завершується прийняттям рішення про затвердження Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новомосковського району на 2021 рік. Значущі наслідки для довкілля, в тому числі для здоров’я населення, повинні відслідковуватися під час реалізації Програми, зокрема, з метою виявлення непередбачених несприятливих наслідків і вжиття заходів щодо їх усунення.

Результати моніторингу мають бути доступними для органів влади та громадськості. Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» встановлює необхідність здійснення моніторингу наслідків виконання документу державного планування для довкілля (ст. 17). Моніторинг може бути використаний для:

порівняння очікуваних і фактичних наслідків, що дозволяє отримати інформацію про реалізацію Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новомосковського району на 2021 рік;

отримання інформації, яка може бути використана для поліпшення майбутніх оцінок (моніторинг як інструмент контролю якості СЕО); перевірки дотримання екологічних вимог, встановлених відповідними органами влади;

перевірки того, що Програма соціально-економічного та культурного розвитку Новомосковського району на 2021 рік виконується відповідно до затвердженого документу, включаючи передбачені заходи із запобігання, скорочення або пом’якшення несприятливих наслідків.

Для організації моніторингу можуть бути використані існуючі системи моніторингу та інформаційні системи або вони мають бути спеціально удосконалені для цілей СЕО.

Моніторинг базуватиметься на розгляді обмеженого числа відібраних показників (індикаторів), які демонструють наслідки для довкілля, в тому числі для здоров'я населення:

обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, т;

загальний обсяг водовідведення, в тому числі нормативно очищених стічних вод та забруднених зворотних вод,  м3 ;

загальний обсяг утилізованих та спалених відходів, т;

кількість виявлених та ліквідованих несанкціонованих сміттєзвалищ, одиниць;

кількість об’єктів природно-заповідного фонду на території району, одиниць;

показник малюкової смертності, %о;

забезпеченість населення лікарями всіх спеціальностей (на 10 тис. наявного населення), лікарів.


ІХ.РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ

 

Головною метою Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новомосковського району на 2021 рік є створення умов для динамічного, збалансованого економічного зростання на основі поліпшення бізнес-клімату та інвестиційної привабливості району для стимулювання інноваційного розвитку регіону на основі смарт-спеціалізації, для збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, що, у свою чергу, сприятиме забезпеченню належного функціонування інженерно-транспортної і комунальної інфраструктури, поліпшенню екологічної ситуації, підвищенню доступності та якості широкого спектра соціальних послуг, забезпеченню гідних умов життя та зростанню добробуту населення району.

Промисловість Новомосковського району на теренах області представляють середні та малі підприємства, що відносяться до переробної промисловості: виробництво харчових продуктів, напоїв, одягу, продуктів нафтоперероблення, хімічної продукції, пластмасових виробів, металургійне виробництво, машинобудування, виробництво та розподіл води, постачання газу та пари, каналізаційних послуг.

У процесі роботи були проаналізовані доступні дані моніторингових спостережень, що здійснюються суб’єктами в рамках програм державного моніторингу навколишнього середовища на локальному та регіональному рівні.

Основні зобов’язання у сфері охорони довкілля району визначаються законами України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про стратегічну екологічну оцінку», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про відходи», «Про інвестиційну діяльність», Водним кодексом України, Указом Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» .

Реалізація Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новомосковського району на 2021 рік не повинна призвести до появи нових негативних наслідків для довкілля, якщо під час її реалізації будуть належним чином враховані природоохоронні вимоги. Реалізація проектів, які на час прийняття Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новомосковського району на 2021 рік не мають висновку про оцінку впливу на довкілля, розпочнеться після надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля.

Реалізація багатьох завдань та заходів Програми має призвести до покращення екологічної ситуації та стану здоров’я населення.

Моніторинг відібраних показників (індикаторів) впровадження Програми є важливою формою контролю того, який фактичний вплив на довкілля та здоров’я населення матиме Програма. Кількість показників (індикаторів) можна розширити шляхом використання таких індикаторів, для яких є моніторингові дані.



Голова Новомосковської

райдержадміністрації                                             Михайло ВИШНЕВСЬКИЙ



Виконуюча обов`язки

начальника відділу

економічного розвитку, торгівлі,

забезпечення виконання державних

програм та контролю за їх

виконанням райдержадміністрації                                   Тетяна КУЛЬБАШНА

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux